Чому сумувати — це нормально

Сум – це нормально

Згідно з опитуванням соціологічної групи «Рейтинг», сум є однією з ключових емоцій, які зараз відчувають українці. І це — нормально, адже після повномасштабного російського вторгнення життя сильно змінилося. Є безліч порад, як радіти та продовжувати повноцінно жити під час війни, однак важливо пам’ятати, що неможливо бути в порядку щодня. Деколи варто дозволити собі посумувати.

Що таке сум?

Сум — це одна з шести базових емоцій людини. Він проявляється реакцією на різноманітні фактори, пов’язані з втратою, розчаруванням або невдачею. Сум має безліч відтінків, серед яких — жаль, горе, туга, пригніченість, розчарування, відчай та відчуття безпорадності.
Сум проявляється по-різному. Це може бути певна поведінка (соціальна ізоляція, повільна хода), певний вираз обличчя (опущені повіки), фізіологічні зміни (частота ударів серця), зміни когнітивних процесів (песимістичні прогнози, зациклення на минулому).

Якщо я сумую, чи означає це, що в мене депресія?

Сум не завжди свідчить про депресію. Депресія — це розлад ментального здоров’я, одним із ключових проявів якого є постійний пригнічений стан та втрата інтересу до діяльності, яка раніше приносила задоволення.
Відчувати сум час від часу — це нормально. Особливо в період війни, коли вам може бракувати дому, близьких, радощів довоєнного життя.
Пам’ятайте, що ви маєте право на сум незалежно від того, де перебуваєте: в Україні чи за кордоном. Вплив російської військової агресії проти України відчуває кожен другий у всьому світі.
Якщо ви помічаєте, що відчуття суму є постійним, зверніться до свого сімейного лікаря. Сімейний лікар, який пройшов навчання ВООЗ mhGAP, надасть вам психологічну підтримку.
Ви також можете звернутися до психолога чи психотерапевта. Для пошуку фахівців скористайтеся онлайн-картою Національної служби здоров’я України. Знайти список перевірених організацій вам допоможе платформа «Ти як?», створена в рамках Всеукраїнської програми ментального здоров’я.
Це природно, що вас засмучують новини. Українці проживають велике горе через російське вторгнення. Тому не варто очікувати від себе постійної піднесеності, продуктивності та енергійності.

Мені здається, що сум робить людину слабшою. Чи це справді так?

Ні, це один із поширених міфів про сум. Відчуття суму не свідчить про психологічну слабкість людини чи нездатність адаптуватися до складних обставин.
Як пише The Washington Post, дослідження показали, що прийняття так званих негативних емоцій, а не уникнення або ігнорування їх, може бути більш корисною стратегією для підтримки ментального здоров’я людини в довгостроковій перспективі. Наприклад, одне з досліджень виявило, що люди, які зазвичай уникають визнавати складні емоції, можуть у підсумку почуватися гірше.
Насправді сум має ряд психологічних переваг:

• є частиною посттравматичного зростання, оскільки допомагає переосмислити життя, стосунки та цінності;
• слугує захисним механізмом від ситуацій, які можуть нашкодити людині;
• підвищує точність суджень та сприйняття;
• є засобом вираження турботи, співчуття та любові;
• допомагає людям взаємодіяти, створюючи відчуття спільних цінностей та єдності;
• спонукає рефлексувати над своїми цілями та переконаннями, допомагаючи усвідомити, що для людини є дійсно важливим.

Як проживати сум?

Немає універсальної стратегії взаємодії з емоціями. Пам’ятайте, що важливо тестувати різноманітні способи та шукати ті, які найкраще підходять саме вам. Корисними можуть бути такі техніки:
Назвіть, що саме ви відчуваєте. Зупиніться та спробуйте визначити, який відтінок суму ви відчуваєте. Це може бути відчуття безнадійності, скорботи, пригнічення чи туги. Після цього спробуйте визначити, наскільки сильно ви відчуваєте цю емоцію. Скористайтеся шкалою від 1 до 10, де десять — це її найсильніший прояв.
Прийміть свої відчуття. Пам’ятайте, що жодна емоція не визначає того, якою людиною ви є. Наприклад, туга за рідною домівкою не свідчить про те, що ви недостатньо гнучкі чи не вмієте адаптуватися до нових умов. Старайтеся не оцінювати, а спостерігати за емоцією. Буває, що вона спричиняє почуття провини чи сорому. Однак пам’ятайте, що ви маєте право відчувати будь-які емоції.
Дозвольте собі виражати сум. Нереалістично очікувати, що ви будете позитивно налаштовані цілодобово та завжди готові до труднощів. Сум також потребує вираження в безпечний для вас та інших спосіб. Наприклад, побути наодинці, поспівати ліричні пісні, почитати поезію, помалювати або ж поплакати.
Уникайте деструктивних способів для проживання емоцій, як-от алкоголь, куріння, наркотики, заїдання / недоїдання чи надмірне завантаження себе роботою.
Уникайте токсичної позитивності. Токсична позитивність — це прагнення шукати позитив у будь-якій ситуації, ігноруючи складні емоції. Токсичну позитивність не варто плутати з оптимізмом. Він допомагає людині знайти сили для подолання труднощів, не применшуючи їхньої складності. Тому ставтеся до себе з доброзичливістю — шукайте способи самодопомоги, однак не знецінюйте свого досвіду.
Джерело: https://howareu.com/.
Всеукраїнська програма ментального здоров’я «Ти як?», створена за ініціативою першої леді Олени Зеленської, має на меті допомогти українцям усвідомити і визнати власний психічний стан. Дізнатися більше, як виявити стрес у себе чи близьких, як підтримати, контролювати і допомогти собі та іншим людям, можна за посиланням https://howareu.com.

З метою покращення психічного здоров’я працівників роботодавець запроваджує культуру піклування про психологічний добробут на робочому місці.
Ментальне здоров’я – це психологічний стан, при якому людина може реалізовувати свій потенціал, долати життєві стреси, продуктивно працювати та робити внесок у життя своєї громади. Турбота про ментальне здоров’я так само важлива, як і турбота про фізичний стан, а в період війни та післявоєнний час – це особливий фокус для жінок та чоловіків, що працюють.
Психосоціальна підтримка співробітників є пріоритетною частиною загальної політики безпеки і здоров’я на роботі, готовність роботодавця до її запровадження демонструє прагнення керівника створити психологічно здорове робоче середовище,  яке сприятиме продуктивній роботі, особистісному зростанню, психічному і фізичному добробуту працівників.
Для того, щоб психосоціальна підтримка була системною, відбувалася на постійній основі й мала профілактичний характер, потрібна відповідна система дій: політика і програма заходів у межах цієї політики. Системна турбота про ментальне здоров’я так само важлива, як і турбота про фізичний стан людини. Це може врятувати життя, запобігти травмуванню на роботі, зберегти кадровий потенціал, підвищити мотивацію і продуктивність і бути фактором додаткової привабливості для шукачів роботи та інвесторів. Окрім цього, запровадження програми психосоціальної підтримки підсилить значення та відкриє шлях до профілактики інших психосоціальних ризиків у сфері праці.
Тепер будь-яке підприємство має можливість запровадити програму психосоціальної підтримки працівників на робочому місці.
Розділ “Психосоціальна підтримка на роботі” порталу Державної служби України з питань праці https://pratsia.in.ua містить інформаційні поради щодо запровадження та розбудови психосоціальної підтримки.
У разі готовності підприємства до запровадження програми психосоціальної підтримки на робочому місці роботодавець може звернутися за консультацією та практичними порадами до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці.